Знайомий днями написав: «Хочу свій інтернет-магазин, з чого почати?» Перше, що я запитав — а що продаєш і кому. Він завис секунд на десять. І це нормальна ситуація: більшість людей, які хочуть відкрити магазин, думають про сайт, а не про бізнес навколо нього. Сайт — це остання деталь, яку легко замовити чи зібрати самому за тиждень-два. Все інше довше і важливіше.
Реєстрація: ФОП, група і КВЕД
Для інтернет-торгівлі в Україні найчастіше обирають ФОП другої або третьої групи єдиного податку. Друга група дешевша — фіксований податок, зараз орієнтовно близько тисячі гривень на місяць плюс ЄСВ, — але має ліміт річного доходу і дозволяє продавати переважно фізичним особам, юрособам продавати вже не можна. Третя група гнучкіша: ставка 5% від доходу (або 3% плюс ПДВ, якщо працюєш з платниками ПДВ), можна працювати з будь-якими контрагентами, ліміт доходу вищий.
КВЕД для інтернет-магазину — 47.91, «Роздрібна торгівля поштою або через мережу Інтернет». Якщо плануєш ще й власне виробництво, наприклад шиєш одяг і продаєш його, додай окремий КВЕД під виробництво — податкова дивиться саме на нього, а не тільки на торговий.
Зареєструватися можна через Дію за 15-20 хвилин, без візиту в податкову. Але перед тим варто хоча б годину поговорити з бухгалтером або почитати профільні Telegram-канали для ФОП — там регулярно розбирають зміни в лімітах і ставках, а самостійно все запам’ятати важко.
Ніша: не “щось популярне”, а те, що можеш обслужити
Тут найчастіше роблять одну й ту саму помилку — обирають нішу за трендом в TikTok, а не за тим, чи є реальний доступ до товару і чи витримає маржа рекламу. Побутова електроніка виглядає привабливо, поки не порахуєш, що на неї є десятки великих гравців з набагато нижчою закупівельною ціною. Вузька ніша працює краще на старті: не “одяг”, а, наприклад, “одяг для вагітних більших розмірів”. Менше конкурентів, зрозуміліша аудиторія, простіше писати рекламні тексти, бо ти знаєш, кому саме пишеш.
Хороший тест: чи купив би ти сам цей товар онлайн, не бачачи його наживо? Якщо ні — подумай, чим компенсуєш недовіру покупця: відгуками, відео, гарантією повернення.
Постачальники: свій склад, дропшипінг чи Китай
Варіантів по суті три. Перший — власний склад: купуєш партію товару наперед, тримаєш вдома чи на маленькому складі, відправляєш сам. Найбільша маржа, але заморожені гроші і ризик залишитись з товаром, який не продався.
Другий — дропшипінг з українським постачальником: він тримає склад, ти лише приймаєш замовлення і передаєш йому. Гроші не заморожені, але маржа нижча і ти залежиш від чужих термінів відправки. Третій — імпорт із Китаю через 1688 чи Alibaba, часто теж за дропшип-моделлю через посередників. Дешевше на вході, довше по доставці — два-чотири тижні, і варто одразу закладати відсоток браку чи невідповідності фото.
На старті розумно змішати підходи: тримати вдома невеликий запас топових позицій для швидкої відправки, а решту асортименту возити під замовлення.
Платежі: як приймати гроші законно
ФОП підключає еквайринг через банк або платіжний сервіс. LiqPay (від Приватбанку) і Monobank Acquiring — найпоширеніші варіанти для малого магазину, підключаються онлайн за кілька днів, комісія зазвичай в районі 2,5-3% з транзакції. Обидва інтегруються майже з будь-якою платформою — WooCommerce, Prom, Shopify, кастомний сайт — зазвичай готовим плагіном чи модулем.
Накладений платіж через Нову пошту теж лишається популярним, особливо для нових магазинів без репутації — покупець платить при отриманні, довіри більше. Мінус — частина посилок повертається нерозпакованими, а це витрати на доставку в обидва боки. На старті варто тримати обидва варіанти й дивитись на статистику відмов за перший місяць.
Доставка: Нова пошта і не тільки
Нова пошта — де-факто стандарт для e-commerce в Україні: відділення майже в кожному місті, поштомати, кур’єрська доставка. Укрпошта дешевша, але повільніша і менш зручна для покупця, підходить радше як другий варіант для клієнтів у маленьких населених пунктах, де немає відділення Нової пошти. Інтеграція з Новою поштою є практично у всіх готових платформ і CMS — API відкритий, підключення не займає багато часу навіть у кастомній розробці.
Платформа: рішення, а не проєкт
Ось тут вже питання про сайт — і воно справді залежить від бюджету й амбіцій. Для перших продажів достатньо маркетплейсу на кшталт Prom.ua чи Rozetka — там уже є трафік, і можна протестувати нішу без окремого сайту взагалі. Коли товар почав продаватись, є сенс переходити на власний магазин: готова CMS (WooCommerce, OpenCart) для старту, кастомна розробка — коли навантаження чи специфічні процеси вже не вписуються в шаблон. Ми окремо писали про технічну частину запуску сайту в статті «Як створити інтернет-магазин з нуля».
Перші продажі без бюджету на маркетинг-агентство
Instagram і TikTok — найдешевший канал для старту, особливо для товарів, які добре виглядають на фото чи відео. Витрачати гроші на професійну зйомку на старті не обов’язково: телефон і хороше денне світло цілком підходять для перших постів.
Google Ads і таргет у Meta підключаються, коли перші продажі вже підтвердили, що товар купують — інакше є ризик злити бюджет на рекламу того, що ринку не потрібне. Прайс-агрегатори типу Hotline чи маркетплейс Prom.ua дають трафік майже одразу після реєстрації картки товару, це часто недооцінений канал для новачків.
Що новачки найчастіше недооцінюють
- Час на обробку замовлень і спілкування з клієнтами — це не 10 хвилин на день, особливо на старті, коли кожне питання нове.
- Повернення і обмін — процес варто продумати до першого продажу, а не після першої скарги.
- Податковий облік — навіть на спрощеній системі потрібно вести книгу доходів і подавати звітність вчасно.
Магазин, який запускають за два тижні, зазвичай живе довше, ніж той, що готують півроку “щоб усе було ідеально”. Перша партія товару, перша реєстрація ФОП, перший пост в Instagram — і вже за місяць видно, працює ніша чи ні. Решта деталей доопрацьовується по ходу.
